Григорій Сковорода: «Довго сам навчайся, якщо хочеш навчати інших»
- Деталі
-
Опубліковано: 05 грудня 2022
-
Перегляди: 524
У рамках відзначення 300-річчя від дня народження українського філософа, поета, педагога, просвітителя-гуманіста 2 та 5 грудня 2022 р. в режимі онлайн відбувся дводенний Всеукраїнський науковий семінар «Григорій Сковорода – славетний український філософ та педагог».
Організатори семінару:
- Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького,
- Житомирський державний університет імені Івана Франка,
- Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія,
- Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»,
- Науково-дослідний центр аналітики суспільно-гуманітарної сфери ТНПУ імені Володимира Гнатюка,
- Відкритий постійнодіючий науково-методичний семінар «Ініціатива якості освітніх програм».
У перший день із пленарною доповіддю виступив поет, перекладач, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Українського католицького університету Богдан Завідняк з теми «Актуальність Григорія Сковороди. До 300-ліття від дня народження українського мислителя».
Доповідач наголосив, що Григорій Сковорода – це християнський мислитель, який розважав про нерівну всім рівність, філософію серця, рідність душі з природою, пізнання себе, пошук щастя, віднайдення Бога, гідність особи тощо. Писав часто твори й латинською мовою – поезії та листи друзям. Видано декілька перекладів зі староукраїнської, тобто слобожанської, говірки, якою Сковорода творив філософські твори, української мови. Улюбленою проблематикою Сковороди стала ідея трьох світів: видимого, невидимого та символічного. Тобто світ зовнішній – макросвіт, внутрішній – мікросвіт та біблійно-писемний – світ символів та алегорій, метафор і знаків як ключ до розуміння двох попередніх світів. Професор Б. Завідняк наголосив на 15 пунктах актуальності Григорія Сковороди сьогодні, серед яких: думання серцем, що лягло в основу так званого кордоцентризму, стало окрасою і стрижнем української філософії; проблематика персоналізму, або вчення про людину як мікрокосмос; довіра до Істини; христоцентрична проблематика любові, яка є основою Богопізнання українського мислителя; вчення про гармонію внутрішнього життя людини з макросвітом – Всесвітом; критика раціоналізму як фрагментарного бачення людської природи; філософія самопізнання Сковороди.
Із доповідями про Григорія Сковороду також виступили: канд. філос. наук, старший викладач кафедри філософії та педагогіки нашого університету Надія Павлусів («Григорій Сковорода як архетип українського інтелектуала»), доцент нашої кафедри Олег Огірко («Сфера духовної людини у вченні Григорія Сковороди»), а також студенти факультету громадського розвитку та здоров’я Вікторія Зарічна та Анна Боднар про життєвий шлях філософа та його погляди.
Другого дня, 5 грудня, відбулася презентація монографії доктора педагогічних наук, професора, почесного академіка НАПН України Григорія Васяновича «Християнсько-філософський персоналізм Григорія Сковороди» (Львів : Видавництво «Норма», 2022, 268 с.).
Ім’я Григорій, у перекладі з грецької, означає «не сплю», «стежу». Сьогодні не спали, стояли на чатах два Григорії: один уже 300 років, другий – значно менше. Один вже засвідчив нам: не кожне життя завершується смертю. Інший показує, що невпинна думка і праця, як написано в нашому Славні, «…свого ще докаже, Ще ся Волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відіб’ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами» (Павло Чубинський).
Монографія, що побачила світ зовсім нещодавно, має чотири розділи («Духовні виміри творчості Григорія Сковороди», «Загальнофілософські рефлексії у творчій спадщині Григорія Сковороди», «Етична проблематика у міркуванні Григорія Сковороди», «Освітньо-наукові принципи Григорія Сковороди»), а також вступну частину («Замість передмови») й післямову.
Магістранти спеціальностей:
- 011 Освітні, педагогічні науки (ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького),
- 013 Початкова освіта (ЖДУ імені Івана Франка),
- 053 Організаційна психологія (СумДУ),
- 014 Середня освіта (українська мова та література) та 013 Початкова освіта (ХГПА);
бакалаври спеціальностей:
- 053 Психологія (НУ «Одеська політехніка», НПУ імені М.П. Драгоманова),
- 013 Початкова освіта і 014 Середня освіта (англійська мова та література) (ХГПА);
фахові молодші бакалаври – 013 Початкова освіта (ХГПА) з великим інтересом слухали виклад професора Григорія Васяновича, відкриваючи його очима глибінь Сковородинства. Колядки, пісні, що лунали в прямому ефірі у виконанні Григорія Петровича, дали змогу їм глянути на педагогічну та психологічну майстерність під новим кутом зору: всі способи навчати, які можна використати, – треба використати; всі етичні способи впливу, що доступні, – можна використовувати, а якщо вони естетичні за формою, то й поготів.
Професор Г.П. Васянович зібрав у монографії величезну кількість думок Григорія Савовича, які згрупував у своєрідні цитатники. Дуже актуальною є підбірка «Вороги», яку магістранти-викладачі ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького використали для наповнення «Колеса Фортуни» (https://www.sharethis.com). Хто з читачів досі дочитав, може спробувати цю навчальну технологію в дії, використавши посилання
Відеозвіт про другий день Всеукраїнського семінару можна переглянути на YouTube-каналі кафедри філософії та педагогіки ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького.
Напиймося ж разом із фонтана Григорія Сковороди та пізнаймо нерівну рівність: всі ми – різні посудини, але, думаючи та навчаючись, напуваємося і стаємо рівними у своїй наповненості – по вінця!
Переглянути: https://youtu.be/Vx6hf-WmrRw
Допис підготували доц. Олег Огірко та проф. Олеся Смолінська