Цікавий та корисний досвід навчання отримали і здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП «Фізична терапія», і магістрантка ОПП «Освітні, педагогічні науки» Ірина Бойсин.

З 9 вересня 2024 року стартували двотижневі курси підвищення кваліфікації «Сучасне викладання: теорія та практика». Знову за «парти» сіли наші професори, доценти й асистенти, які прагнули оновити власний арсенал компетентностей у царині викладання.

Яким же є сучасне викладання? Чи не найпершим для відповіді на це запитання є розуміння системності освіти, її суспільного та, зрештою, глобального характеру. Війна, що триває в Україні, увиразнила крихкість довколишньої реальності. Тому назріла необхідність реалізації гуманітарної місії освіти обумовила зміну націленості не лише системи, а й безпосередніх взаємодій. Отже, формування професійних компетентностей зараз відбувається з метою створення суспільного блага – діяльних професіоналів своєї справи. Освіта, зокрема вища, трансформується на соціально значущий чинник. Звідси – зміна функції викладача на партнера в навчанні.

Якість освітнього процесу – не одноразова акція, а постійний фокус уваги і точка докладання зусиль. У ході робочої поїздки до Закарпаття 13–14 травня 2024 року відбулася низка зустрічей зі стейкхолдерами та працедавцями щодо спеціальності 011 “Освітні, педагогічні науки”.
Зокрема гарант освітньої програми, професор Олеся Смолінська обговорила можливості співпраці з метою вдосконалення викладання і практичної підготовки, а, в перспективі, працевлаштування випускників із в. о. начальника відділу освіти Тячівської міської ради Мар’яною Шелевер та начальницею відділу культури, молоді та спорту Тячівської ради Едітою Петер.

Проблема дитячої психологічної травми, формування небезпечних стилів прихильності, особливості сенсорної обробки зовнішньої інформації – все це, через війну, виплеснулося з-за стін інтернатних установ на широкі обрії різних українських сімей, що постраждали.

З ініціативи керівників студентської науки з різних напрямів освіти (публічне управління та адміністрування, менеджмент, педагогіка), а це – доцент Мар’яна Матвеєва, професори Галина Левків та Олеся Смолінська, наші здобувачі – Марта Бала і Марія Залата, Соломія Головка та Софія Кот, Ольга Семенів – подали до конкурсного розгляду оргкомітету Міжнародної студентської наукової конференції в Університеті Матея Бела (м. Банська Бистриця, Словаччина) свої наукові праці. Всі вони були відібрані для участі у цьогорічній, вже тридцятій за ліком, конференції “Študentská vedecká aktivita (ŠVA)”. Тому 11 квітня 2024 року ми разом із науковими керівниками очно взяли участь у цьому науковому форумі. Всі доповіді були виголошені англійською мовою та активно обговорювалися, адже дослідження присвячені актуальним проблемам управлінсько-економічного та соціального характеру. Як словацьким студентам, так і їхнім професорам було цікаво з’ясувати глибину наших досліджень. Всі ми гідно та вдумливо поставилися як до проведення досліджень, так і до оформлення їх результатів у підготованих статтях, з якими, до речі, можна буде ознайомитися після опублікування на сайті Університету Матея Бела.

Хто найбільш здібний студент? Викладач, звичайно. У Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького з 25 березня до 5 квітня 2014 року діяли курси підвищення кваліфікації для викладачів “Сучасне викладання: теорія та практика”. Ініціатором проведення курсового навчання став декан факультету громадського розвитку та здоров’я, професор Руслан Пеленьо, організаційним забезпечення курсів був зайнятий відділ післядипломної освіти, а розробка, методичне забезпечення та проведення навчання були сферою відповідальності завідувача кафедри філософії та педагогіки, професора Олесі Смолінської.

У період з 15 січня до 15 березня 2024 року старший викладач кафедри філософії та педагогіки кандидат педагогічних наук Ольга Якимович проходила стажування з теми “Міжнародний науково-педагогічний досвід дотримання академічної доброчесності у закладах освіти” у Норвезькому університеті наук про життя (Осло, Королівство Норвегії).

Сучасна освіта потребує нового осмислення та запровадження інноваційної педагогіки вищої школи, яка здійснюється завдяки принципу інтегративності та дослідження закономірностей розвитку, виховання і навчання здобувачів вищої освіти в сучасних соціокультурних умовах. Постає нагальна потреба в необхідності застосування елементів музейної педагогіки, яка є інноваційною технологією інтелектуального розвитку, пошуку нових методів навчання на основі співпраці освітніх закладів з музеями.

Війна в Україні – це велика біда. Ми гинемо і фізично, і психологічно. Навіть тоді, коли на голови не сиплеться смертоносне залізяччя; навіть тоді, коли в наших родинах вона ще безпосередньо не «господарює»; навіть тоді, коли сміємо вибудовувати примарні плани на майбутнє; навіть тоді, коли намагаємося бути корисними людям і країні.

Щоби нашу безвихідь не поширювати на інших людей, ослаблюємо соціальні зв’язки (по-справжньому збільшуємо соціальну дистанцію, бо в карантинних часах це була фізична відстань), намагаємося не запитувати в інших «Як справи?», остерігаючись почути про реальний стан справ. Щоби не поранити і не поранитись.

5 лютого 2024 року у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького з ініціативи кафедри філософії та педагогіки й організаційного сприяння Відділу соціально-культурного розвитку Університету відбулося урочисте відкриття банерної виставки “Євген Коновалець – легенда нації” Історико-меморіального музею полковника Євгена Коновальця.

У відкритті виставки взяв участь відомий український історик, громадський діяч, перекладач Іван Сварни́к, який звернувся до університетської спільноти і зазначив, що “рядки національного гімну «душу й тіло ми положим за нашу свободу» якнайбільше стосуються Євгена Коновальця – людини, котра загинула за Українську державу і котра могла змінити хід історії”. Іван Сварни́к коротко охарактеризував постать Євгена Коновальця як політика, інтелігента, просвітянина, військового, державного та громадського діяча.